Я люблю різні книжки. Люблю ті, що запам’ятовуються, з оригінальним та непередбачуваним сюжетом, люблю романтичні, коли ти з самого початку розумієш, що все буде добре, люблю веселі, детективні, серйозні… Люблю всі… крім поганих та дуже сумних.

Цього разу до мене несподівано потрапила книжка Аньєс Мартен-Люган «Щастя в моїх руках» / « Entre mes mains le bonheur se faufile » (Видавництво Старого Лева). Несподівано, тому що я збиралась купувати іншу книгу цієї авторки, але чомусь передумала.

Сюжет:
Одного разу Іриса дізнається, що її життя могло бути щасливіше, якби не втручання батьків, які, вважали, що знають ліпше, що їй треба. Всупереч усьому вона вирішає знову спробувати втілити свою мрію. Але хто ж знав, що мрії можуть втілитися не зовсім так, як хотілося.

Я дуже люблю книжки про людей, яким нарешті вдається втілити свою мрію, можливо, тому і вибрала саме цей роман. Але спочатку ти читаєш його, як звичайну історію звичайної дівчини, що нарешті отримала шанс займатися тим, що їй до вподоби. Але насправді все набагато глибше, ніж здається на перший погляд. Хоча кілька разів і здавалося, що за історією головних героїв приховується дещо незвичайне, але я ніколи б не здогадалася, що за таємниця ховається за цим чарівним фасадом. А потім, перегорнувши останню сторінку, ти розумієш, що кожен з нас може несподівано опинитися у такій ситуації, навіть не здогадуючись як.

Ось так романи з гарними обкладинками обертаються на неймовірні книжки, які хочеться відкрити знов.

Про переклад:
Останнім часом шукаю книжки загалом українською, та ніколи не думала, що українська може буди такою різною. Читаєш і розумієш, що це саме львівська українська 🙂